Що необхідно знати про коронавірусну інфекцію?

Увага! Сайт оновлюється. Деякі розділи можуть бути недоступні.

Коли потрібно замінити повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску форми № 2-ЄСВ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі  - Порядок № 1162) , у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контролюючого органу, в якому платник ЄВ перебуває на обліку тощо), повідомлення за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення за ф. № 2-ЄСВ платник ЄВ подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику ЄВ нове повідомлення.

У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

 

Внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 17 серпня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.06.2021 № 317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, відповідно до якого внесено зміни та доповнення:

1.1. До Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі- Декларація), яку доповнено новим рядком 7.1 щодо відображення інформації у разі здійснення діяльності нерезидентом на території України через постійне представництво, зокрема, повного найменування постійного представництва/відокремленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні, їх місцезнаходження та найменування контролюючого органу за місцем обліку;.

1.2. До додатків до Декларації:

1.2.1. у додатку ПН передбачено відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування відповідно до статті 103 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу;

1.2.2. у додатку РІ:

виключено різницю, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування щодо суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (редакція п.п.140.5.15 п. 140.5 ст. 140 ПКУ діяла до 01.01.2021) (рядок 3.1.14);

доповнено новою різницею щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму витрат, пов՚язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранта, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п.140.5.16 п.140.5 ст.140 ПКУ) (рядок 3.1.14);

доповнено новими різницями щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:

на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень  (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.4.8 п.140.4 ст.140 ПКУ) (рядок 3.2.6);

на суму отриманої одноразової компенсації суб՚єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.54 підрозд.4 розділу XX ПКУ) (рядок 4.2.22);

на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2³ та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 розділу XX Кодексу та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу XX ПКУ) (рядок 4.2.23);

1.2.3. у додатку АМ передбачено відображення інформації про капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (п.п.138.3.2 п.138.3 ст. 138 ПКУ) (рядок КП).

 

 

Як оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку?

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019  №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня - п. 6 Порядку зупинення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/ або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Комісія регіонального рівня розглядає інформацію та копії документів, подані платником податку,  протягом 7-ми робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Отже, для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, такому платнику необхідно подати документи, керуючись п. 6 Порядку зупинення.

 

 

Дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, внесені до е-паспорта/е-свідоцтва про народження, є підтвердженням достовірності реєстраційного номера

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що  п. 12-13 ст. 3 Закону України від 20.11.2012 «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що:

- е-паспорт - це паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру (далі- Реєстр), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності);

- е-паспорт для виїзду за кордон - це паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі- Державний реєстр)) (за наявності).

Згідно з п. 11 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа - платник податків може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо, як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія», у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, за умови здійснення перевірки відповідності та підтвердження таких реєстраційних даних.

Перевірка відповідності та підтвердження даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків реєстраційним даним особи, внесених до Державного реєстру, здійснюється Порталом Дія шляхом інформаційної взаємодії з Державним реєстром, з урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

 

 

Платники рентної плати за спеціальне використання води

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі - СГ незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також ФОП, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також ФОП, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Частинами 2 та 3 ст. 42 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Звертаємо увагу, що відповідно до  п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

 

 

Юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації особами, які мають на це право

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозділом 9-4 розділу ХХ Податкового Кодексу, є добровільним.

Водночас, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п.10 підрозділу 9-4 розділу ХХ Податкового Кодексу.

 

 

Якщо об’єкти рухомого/нерухомого майна отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, подавати одноразову добровільну декларацію не потрібно

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Звертаємо увагу, що порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ.

Об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою - п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст.174 ПКУ.

Об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини - п. 174.6 ст. 174 ПКУ.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок - п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню), зазначається у річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

 

 

Методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначені у п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Відповідно до п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів:

- порівняльної неконтрольованої ціни;

- ціни перепродажу;

- «витрати плюс»;

- чистого прибутку;

- розподілення прибутку.

Відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли ПКУ визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

- доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);ї

- наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

- ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс» та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс».

Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням ст. 39 ПКУ, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, якщо контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

Контролюючий орган не має права застосовувати під час встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» інший метод трансфертного ціноутворення, ніж зазначений у договорі про попереднє узгодження ціноутворення.

 

 

Розрахунок податкової знижки на суми витрат платника на оплату допоміжних репродуктивних технологій

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі - ПСП) за її наявності.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі - ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18%).

Сума, яка має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

 

 

Сплата податкового боргу з податку на нерухоме майно

 

Головному управлінні ДПС у Київській області нагадують власникам об’єктів нерухомості,  розташованої на території пристоличної області, про необхідність сплатити заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об’єкти житлової та нежитлової нерухомості).

Податок на нерухоме майно сплачують громадяни, які мають у власності нежитлову нерухомість та житлову нерухомість, площа якої перевищує пільгову площу, встановлену п.266.4 Податкового Кодексу:

- 60 кв.м для квартири

- 120 кв.м для житлового будинку

- 180 кв.м. для різних типів житлової нерухомості (квартир та будинків)

Звертаємо увагу, що у разі несвоєчасної сплати  податкового зобов’язання платнику податку загрожує відповідальність у вигляді  штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів -  5 відсотків погашеної суми податкового боргу

- при затримці більше 30 календарних днів -  10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Власникам нерухомості, які не отримали  податкові повідомлення-рішення про  сплату податку на нерухомість, або отримали їх із зазначеними некоректними (неточними) даними, варто звернутись до центрів обслуговування платників податків  територіальних органів ГУ ДПС у Київській області для проведення звірки та уточнення даних.

ГУ ДПС у Київській області